День сміху святкується зараз у всьому світі, але ніде не є вихідним. У США його називають "святом серця, а не держави". До речі, професор Стенлі Теп із інституту здоров'я в Окхерсті (Каліфорнія), стверджує: "Тридцять хвилин сміху на день дозволяють пацієнтові, котрий переніс інфаркт міокарду, уникнути повторного нападу в найнебезпечніший період - перші півроку після нападу, - і потім жити повноцінним життям. Здоровим же людям ця кількість сміху подовжує життя на роки, іноді на десятиріччя".
Так що є сенс сміятися цілий рік, а не тільки першого квітня.
Залізці – населений пункт, смт, назва походить від слова – залога (гарнізон). Гарнізон польського короля, призначений зупиняти татарські навали. Залога розташовувалася на місці, де пізніше побудований замок. Інша версія – поселення в місцевості за лозами. Найвірогідніша є перша версія тому, що на карті 1660 року напис - "Zаloges" (Гарнізон).
Відкриття Пам'ятника Володимиру Якубовському. Якубовський Володимир
(«Бондаренко») (* 1915, м. Залізці — † 1 червня 1947, біля с. Вівся) —
стрілець УПА, шеф штабу ВО-3 УПА «Лисоня».
Залозеччина встала на боротьбу проти червоного окупанта. В ряди ОУН-УПА з кожного села масово йшли хлопці, переважна більшість яких загинула. Округа пам’ятає своїх героїв:
1. Якубовський Володимир ("Бондаренко") з Залозець, шеф штабу З ВО "Лисоня" 2. Вишневський Василь ("Яворенко") з Серетця, кулеметник боївки КВ. 3. Диконтій Василь ("Чайка") з Гаїв за Рудою, стрілець боївки СБ. 4. Дерв'янко Василь ("Переможець") з Загір'я, стрілець боївки СБ. 5. Левицький Григорій з Гаїв Розтоцьких, кулеметник. 6. Бербелецька Софія ("Зоя") з Білоголов, зв'язкова. 7. Процик Ярослава ("Зена") ... Читати далі »
Під селами Панасівка і Загір'я восени 1944 року відбувся один з найбільших героїчних боїв УПА проти більшовиків. На виснажені відділи УПА, що відступили з Волині, НКВД кинуло гарнізони з чотирьох районів: Підкамінецького, Почаївського, Залозецького та Кременецького з регулярною армією і танками. В цьому нерівному бою впало більше 90 повстанців разом з сотенними "Мечем", "Соколом" та політ-виховником "Голубом". Тільки невеликій частині повстанців, завдяки героїчному подвигу кулеметника "Яворенка", вдалося вирватися з оточення. У більшовиків втрати були значно більші, але своїх убитих вони вивозили з поля бою таємно.
При частих змінах власників погіршилося положення селян. Після Мартина Камінецького Залізці належали великим власникам Олеським, згодом — Вишневецьким і Потоцьким. Доволі частими були випадки втечі селян, у тому часі на Запорізьку Січ. У реєстрі низових запорозьких козаків записаний виходець Залозець Я. Кунцевич. Якийсь час після Камінецького залозецькі маєтності держав сандомирський воєвода Юрій Мнєшек.
