За переписом з 30 вересня 1921 року Залізці, що охоплювали простір 46,81 кв. км. мали лиш 732 житлові будинки з 4,819 мешканцями. За переписом з 9 грудня 1931 року було вже 1135 житлових будинків з 5891 мешканцем. Після війни більшість підприємств не діяла. В 1925 році діяв млин з 11 робітниками. Багато мешканців, які не могли вижити, емігрували. В 1921—1925 роках виїхало із Залізців 40 осіб до Америки, Канади, Аргентини і Бразилії. До 17 вересня 1939 року не було в Залізцях ніякого медичного заведення. Були 4 приватні лікарі та 1 фельдшер. Серед лікарів був уродженець Залізців поляк Станіслав Спіталь від 1932 року. За веденими від 1907 року записками він написав спомин про народне лічництво Залозеччини; крім Залізців згадує він села: Ренів, Вертелку, Нетерпинці, Білоголови, Оліїв, Тростянець Великий, Чистопади, Ратище, Звижень, Маркопіль, Підберізці, Ковтуни, Серетець, Загір'я, Гаї за Рудою, Гаї Розтоцькі, Бліх, Мільно, Ґонтову і Мшанець. Від 1932 року була семирічна школа з польською мовою навчання та невеличка бібліотека. Лише 4 уродженці Залізців здобули за польської окупації в 1919—1939 роках середню освіту, та лиш один вищу освіту. Був ним д-р Всеволод Метельський, син місцевого вчителя, психолог, який до Другої світової війни працював у порадні вибору знання при Т-ві "Рідна Школа" у Львові, за першої большевицької окупації був службовцем у львівській обласній шкільній управі, за німецької — разом з дружиною Лідою з Туркевичів, мґр. педагогіки — в Психотехнічнім Закладі міста Львова, а за другої большевицької окупації, не відомо за що, разом з дружиною на засланні.
В парі з відбудовою Залізців з руїн, спричинених Першою світовою війною, відроджувалось у містечку й українське культурно-освітнє життя. Був зорганізований мішаний хор для співу в церквах і на національних імпрезах, на яких зокрема виступав також і дитячий хор. Діяла Кооперативна Складниця "Народний Дім" у Залізцях, а також розвивалося Т-во "Сокіл". Парохом у Нових Залізцях був вислужений декан о. Бутринський, а в Старих Залізцях — діючий залозецький декан о. Склепкович.
|
