Мої синьоокі Залізці, Моя найдорожча земля. Купається в водах Серета, Неначе оте немовля. Я тут народився і виріс. І мріями з вами живу. Свою Залозеччину милу У серці своїм бережу. Хоч як би не був я далеко, Не звабить мене там добро. До вас я лечу, мов лелека, Вертаючись в рідне житло. І хоч на шляху перешкоди, Я Бога благаю завжди: "Мою Залозеччину, Боже, Для мене, для всіх бережи".
