Сприятливі ґрунтово-кліматичні умови Залозеччини зумовили значну густоту населення ще задовго до утворення Київської Русі. В далекому минулому тут жили східнослов'янські племена дулібів та волинян. Густота населення, заможність працелюбних гречкосіїв притягали сюди великі орди половців і татар, які, нападаючи на ці землі, брали ясир і залишали після себе смерть та руїни. Людність цієї місцевості, як і всієї України, впродовж століть відчувала соціальний і національний гніт окупантів. Окупанти змінювали один одного, і кожен намагався знищити населення та використати його багатства. Попри все це, український народ зумів зберегти свою ідентичність, мову, культуру, релігію. Переважна більшість населення Залозеччини — це українці, хоч поневолювачі поселяли тут своїх колоністів: поляків, росіян, німців, чехів. За даними австрійської статистики, українське населення становило 60%, а решта — поляки, жиди, росіяни та німці. Зараз українці становлять 80%. Переважна більшість населення живе у селах, хоч в останні роки панування радянсвкої влади відчувався великий відплив до міст. На Залозеччині населені пункти розміщені досить густо, є багато хуторів, які намагалася ліквідувати радянська влада, але не встигла. Основною релігією в регіоні є греко-католицька, крім неї — Основною релігією в регіоні є греко-католицька, крім неї — римо-католицька, православна та протестантська. Поляків зараз мало, бо після Другої світової війни вони виїхали до Польщі; жидів — ще менше. Зменшилось населення після Другої світової війни, а зараз зменшується внаслідок виїзду на заробітки за кордон. У 1946 році радянська влада провела у Львові Святоюрський псевдособор, на якому ліквідувала Греко-Католицьку Церкву і силою запровадила православіє. Священики, єпископи та монахи, які противилися цьому були арештовані або заслані в Сибір. У Залозеччині на православія перейшло 11 священиків із сіл Мильно, Перепельники, Залізці, Загір'я, Вертелка, Беримівці, Бзовиця, Гарбузів, Білоголови, Чистопади, Панасівка. Після розпаду СРСР вірні Греко-Католицької Церкви вийшли з катакомб і відновили віру батьків. Проте в деяких селах, згідно з вказівками спецслужб, "батюшки" старалися утримати православія, але це їм вдалося тільки в Старих Залізцях, Ратищах, Гнидаві і Чистопадах, Беримівцях. На сьогоднішній день в Залозеччині є православна церква Московського патріархату у с. Чорний Ліс, У Старих Залізцях, в Беримівцях, Ратищах, Гнидаві і Чистопадах — УПЦ Київського патріархату та римо-католицький костел у Залізцях.
|
