| Промисловість Залозеччини пов'язана, в основному, з переробкою сільськогосподарських культур і лісових ресурсів. Помітне зростання промисловості почалося тут після 1848 року. Була вона в руках великих землевласників, які на своїх володіннях займалися переробкою сільськогосподарської продукції, в основному переробкою зерна і картоплі на спирт. Майже кожен землевласник мав при своїм фільварку ґуральню. Інші галузі промисловості були представлені кустарними і напівкустарними промислами — шевсько-кожухарний, лимарський, боднарський. Розроблялись поклади крейди у Вертелці. Гончарством і керамікою займалися в Лопушанах, Олієві, Вертелці. Водні ресурси регіону дозволяли розвинутись борошномельній промисловості, яка теж була в руках польських дідичів. Вони на ріках будували свої власні млини. Великий млин був у Залізцях. До речі, тут при млині у 1910 році була збудована перша в околиці електростанція. Електрики тоді ще не мав ні Зборів, ні Броди. Великі млини були у Вертелці, Ратищах, Загір'ї. В 1790 році власник Залозецького замку Ігнатій Мончинський заснував у Залізцях першу фабрику сукна, а його наступник граф Дідушицький заклав у замку броварню, яка існувала до Першої світової війни. В цілому, перед Першою світовою війною в промисловості було зайнято 4 % населення. Великі панські цегольні працювали в Залізцях, Олієві, Гукалівцях, Вовчківцях. Після Першої світової війни Польща, яка окупувала Галичину, не розвивала тут промисловості, бо й сама була в стані глибокої депресії. У міжвоєнний період українці на Залозеччині об'єднувалися і створювали свої промислові об'єднання. Закладалися кооперативи і пункти "Маслосоюзу". З приходом радянської влади пожвавився розвиток промисловості. Був реконструйований спиртзавод в Залізцях, збудовано плодоконсервний комбінат, відкрито галантерейну фабрику. На горі Гушер пущено в дію видобувний кар'єр вапняку, випалювалось вапно, промислово стали і видобувати торф на опалення та добриво у Гнидаві, Ніщому, Гарбузові. На ріці Серет і її притоках збудовано гідроелектростанції. З включенням краю в систему загальнодержавного енергопостачання у 60-ті роки на Залозеччині закрито всі гідроелектростанції.
|
