Залозеччина має густу гідрографічну мережу, яка представлена ріками та ставами. Головною рікою є Серет, який кількома потоками витікає з північного рубця Подільського плато, що творить вододіл Чорного і Балтійського морів. Довжина Серету 218 км. і площа басейну 3900 кв. км. Найдовша його витока починається в околиці с. Майдан Пеняцький. Спочатку він має назву Луг, а біля с. Ратищ впадає в головний Серет. Другий потік випливає з околиці Верхобужа Львівської обл. і називається В'ятина, який недалеко с. Гнидава зливається із правим рукавом Серету, що випливає в с. Ніще. Ще один потік — Малий Серет — бере початок біля с. Шишківці Львівської обл. і впадає в головний Серет біля села Орихівчик Львівської обл. і, врешті, лівий рукав Серету — Панасовецький із притоками Сиорля (випливає коло Паликоров) і Грабарка, що випливає в Стиборівці, впадає у Серет біля села Ратищі. Води Серету в Ратищах творять Ратиський став, який переходить в Залозецький, а далі — в Вертелецький. Звідти повноводний Серет пливе на південь, до Дністра. На Залозеччині до Серету впадають ще Смолянка, що випливає в с.Тростянець, Лопушанка — с. Лопушани, Гук — с.Мильно і Верховина — с. Дітьківці.
Гідрологічний режим річок Залозеччини пов'язаний з джерелами живлення і їх залежності від пір року. Основними джерелами живлення є атмосферні опади і підземні води. Найбільша водоносність річок припадає на березень-квітень. В літні місяці (червень-липень) у час випадання дощів рівень їх на кілька днів піднімається, після чого водоносність зменшується. Льодостав на ріках починається в половині грудня, часом в кінці чи навіть на початку січня і тримається 60-65 днів. Розмерзаються ріки на початку березня. Серет з притоками тече широкими підмоклими долинами, переважно добре залісненими околицями і творить багато ставів. На кожному потоці, який впадає в Серет, є багато екологічно чистих ставків. Цілий ланцюг ставів тягнеться на Панасовецькому Сереті в селах Загір'я, Серетець, Яснищі, а також багато їх є на правому Сереті в селах Ніще, Манаїв, Гнидава, Межигори. Є стави на річці Лопушанці в селі Білоголови і р. Гук на Бліху. Енергія річок Залозеччини використовується для переробки продуктів сільського господарства (водяні млини, круподерки), а в минулому ще до виробництва сукна (сукнобійки). Після Першої світової війни води рік використовувались для виробництва електроенергії. У ставах і ріках розводять рибу та водоплавну птицю. Водне зеркало Залозецького ставу — 4 кв. км. (686 га). У сиву давнину ріки і стави використовувались як природні оборонні лінії перед нападниками. У 1520 році в Залізцях серед плавнів Серету побудовано неприступний замок.
|
